— Положення України над Чорним Морем при одночасно складній ситуації в Туреччині призводить до того, що роль Києва стає надзвичайно важливою. Це країна, яка відчутно збільшує своє значення в міжнародній політиці. Необхідно звернути увагу, що з точки зору Варшави незалежність України є гарантією безпеки Польщі. І після періоду затишшя в польсько-українських стосунках політика Варшави стосовно Києва певним чином активізувалася — пояснює в розмові з BiznesAlert.pl доктор Казимир Войціцький, експерт Варшавського університету з досліджень Східної Європи.

22 червня минуло 75-років від вторгнення німецьких військ в Радянський Союз і початку війни, яку радянська історіографія та пропаганда згодом охрестили Великою Вітчизняною. З нагоди цієї дати одна з найбільших польських газет Rzeczpospolita опублікувала статтю в якій піднімає питання чи справді напад Гітлера на СРСР був нічим не спровокованою агресією. notatnyk.org пропонує вам переклад згаданої статті на українську мову.

Лідер гурту Океан Ельзи, Святослав Вакарчук, днями привернув увагу суспільства своїм зверненням до президента Порошенка з нагоди нагородження орденом Свободи. Заява одного з найпопулярніших українських музикантів спричинила жваві обговорення і дискусії в інтернеті, в ході яких висловлювалися припущення, що опубліковане звернення - це своєрідний маніфест, яким Вакарчук оголошує про своє повернення в політику. Останнє змусило мене пригадати велику статтю про Вакарчука, яка вийшла в журналі The New Yorker у кінці листопада минулого року. Автор матеріалу робить сильний акцент на бажанні великої кількості українців знову бачити Святослава Вакарчука в ролі політика. І хоча вперше про надії українського народу на Вакарчука-політика мені довелось прочитати саме у The New Yorker, я можу припустити, що в певних колах наших співгромадян такі ідеї можуть користуватися підтримкою. В рамках розділу Переклади, notatnyk.org пропонує вам статтю Алекса Палмера "Ukraine’s Biggest Rock Star Doesn’t Want to Go Back Into Politics—Yet" українською мовою. На оригінал матеріалу англійською ви зможете перейти за посиланням у кінці статті.

В 2016 році прогнозується незначне зростання економіки України після глибокого падіння в попередні два роки. Поки неможливо точно прогнозувати перспективи української економіки, адже вони залежать від багатьох зовнішніх чинників, особливо від ситуації в зоні АТО, але немало західних експертів та інвесторів позитивно оцінюють можливість відновлення та розвитку економіки нашої країни. notatnyk.org пропонує вашій увазі переклад статті журналіста-міжнародника Джеймса Брука на сайті аналітичного центру Atlantic Council, в якій автор розглядає Захід України як місце, де може розпочатися українське економічне диво.

Krzysztof Sagan | 21-03-2015 | radiopolska.pl

"Від самого ранку падав лапатий сніг, який м'якою, пухнастою ковдрою покрив дахи будинків і вулиці міста. Весь Львів наче вирядився у білу сукню, наче молода дівчина на свої урочисті заручини з радіо" - так день початку мовлення львівського радіо згадував не місцевий поет, але пізніше диктор радіостанції Чеслав Гальський. На ці "заручини" місто Лева чекало доволі довго, аж до 15 січня 1930 року. Це п'ять років по початку варшавських тестів Польського Радіотехнічного Товариства, три роки по Познані і Кракову та два роки по Катовіцах і Вільнюсі. Які причини такого очікування? Привід був доволі прозаїчний і відомий на сьогодні — відсутність частоти. Прийнятий в 1925 році план зобов'язував Польське Радіо запустити радіостанції великої потужності у Варшаві, станції малої потужності в Кракові, а також запуск у містах вказаних Генеральною Дирекцією Пошти і Телеграфів станцій, коли число абонентів зростатиме більш як на 20 тисяч. Вже два роки по тому реалізувати такий план виявилася неможливо — Вашингтонська конференція, регулюючи порядок радіомовлення в світі, визначила для використання в Європі всього лише сім довгохвильових частот та двісті середньо хвильових, і не виділила Польщі необхідного частотного ресурсу. Два роки по тому в дію було введено план прийнятий Празькою конференцією. Згідно нього Польща отримала одну довгохвильову частоту і чотири частоти в діапазоні середніх хвиль від 300 до 550 метрів, а також три частоти, для малопотужних станцій і станцій середньої потужності, довжиною від 200 до 300 метрів. Це рішення відкрило дорогу львівському радіомовленню...