Ви неодмінно чули про цю вулицю, навіть якщо не львів'янин і не фанат Скрябіна. "А стара Пекарська, я нею нагулявся, як пари пропускав і по Личакові хитався" — співав Кузьма у своїй пісні про Львів. Сьогодні зробимо щось теж саме і похитаємося трохи Пекарською.

Сьогодні гуляємо по Коновальця — Чупринки. Люблю цей район. Тут дуже затишно

Цими вихідними Львів святкує свою 762 річницю. Не брехатиму. Не зацікавлений. Урочистості з нагоди дня міста вже який рік проходять мимо мене і не скажу, що я про це жалію. Проте невелику прогулянку я все ж сьогодні собі дозволив, більше того, піднявся на одну з найвищих точок нашого міста — вежу міської Ратуші.

"Час рікою пливе" — саме таку мелодію відбивавав годинник на ратуші в Буську, коли я нещодавно гуляв його вулицями з метою розповісти про місто читачам свого блогу. Час і дійсно пливе рікою, бо те «нещодавно» було без кількох тижнів п'ять років тому.

Як і у всього нашого краю, в Дрогобича довга і складна історія. В свій час це місто було центром солеваріння та нафтопереробки, встигло побувати обласним центром (до 1959), а сьогодні — місто обласного підпорядкування, районний центр Дрогобицького району, Львівської області. Дрогобич знаходиться приблизно 70 кілометрів на південь від Львова, що складає приблизно дві години їзди хорошими і не дуже дорогами.