Аеропорти для нас, любителів мандрів, часто стають воротами через які ми потрапляємо в те чи інше місце. І вони залишають різний досвід та різні враження. Хоча часто ці враження можуть бути трохи стресовими, адже аеропорт це в першу чергу про вчасно приїхати, пройти перевірки, зорієнтуватися як вийти на посадку чи добратися в місто. Проте в аеропортах є своя дорожня романтика і своя краса. Американськай телеканал CNN у себе сайті зібрав підбірку арепортів зі всієї планети із найефектнішою посадкою. Це коли вид з ілюмінатора літака при його заході на посадку — стає додатковим враженням, яке задає позитивний настрій всій мандрівці. Головне вибрати сидіння з правильного боку. То що? Подивимось?

Це буде пост про враження...
... І вражень цих залишилось багато.

Мої знання про Стамбул можна розділити на період "До" і "Після" приїзду в місто. Не скажу, що я сильно збагатився фактами; хоч мені і вдалося відкрити багато нового про історію цього міста на межі двох континентів — мова все ж про ті самі враження. Різні. Часто неоднозначні. Але найголовніше — неочікувані. Саме про них я сьогодні спробую розповісти.

Колись у мене була традиція - по приїзді в нове місто, обов’язково заблукати, та ще й так, що навіть карта, якщо така була в наявності, не відразу могла дати мені відповідь, де я і куди рухатися далі. Тоді на виручку приходило правило "язик до Києва доведе" і місцеві, зазвичай, охоче пояснювали куди йти. Останнім часом таких пригод за собою не спостерігав. Підозрюю, що виною є GPS-навігатор вмонтований в телефон. І хоч в Тернополі мені не доводилося ним користуватися, але по одному маршруту всевидяче супутникове око глобального позиціонування мене таки супроводжувало.

Ну от і все, настала осінь. Поступово забудуться теплі сонячні дні, по п’ятах ходить депресія... Ні, не все! Давно вже не вважаю осінь депресивною порою року. Особливо вересень, коли природа постає перед нами у дивовижній красі, а тепла, з відтінком легкої прохолоди, погода створює чудові умови для недалекої мандрівки. Свої осінні мандри я розпочав з Тернополя, обласного центру на Західній Україні, про який Брати Гадюкіни колись влучно заспівали "Файне місто Тернопіль". І таки файне! Є міста, куди вже неодноразово приїжджав, наче все бачив, а повернутися хочеться знову і знову. Думаю багато хто погодиться зі мною, що саме до таких міст належить Тернопіль. Мені подобається приїжджати туди, гуляти його вулицями чи по набережній озера, подобається той настрій, який навіюють ці прогулянки...