Найцікавіші подорожі — це часом щось спонтанне і не зовсім обдумане чи заплановане. Ще в п'ятницю вечором я мучив себе питанням куди б то недалеко з'їздити в суботу, щоб зайняти день і хоч трохи цікаво провести час. Наймовірнішим, проте не остаточним, варіантом на п'ятничний вечір, став Луцьк, де я не був вже близько семи років і куди весь цей час збираюся знову. Проте ранок суботи, а вірніше те, що цей ранок настав трохи пізніше, ніж варто було б того очікувати, трохи підкоректував плани. І ось я вже сиджу в маршрутці на Броди.
Броди — теж цікавий варіант, і теж я там давно не був. Та й не був я там толком. Лише кілька раз провідував родичів. Але поки в дорозі я думав як проведу день в Бродах та намагався зняти через вікно маршрутки симпатичного коня, в голову закралася інша ідея.«А чого б не з'їздити в...»
Насправді Броди мене сьогодні цікавили мало. Може іншим разом. А от сусідній Радивилів захотілося подивитися. Та поки лишався час до наступної маршрутки, я вирішив зробити хоч кілька фото в Бродах. Першим ділом сфотографував знак із роком заснування міста навпроти вокзалу, і пішов знімати головний об'єкт, який мене зацікавив в цій місцині.
Головний об'єкт — це місцева вежа Укртелекому, з якої здійснюються трансляції цифрового телебачення та двох радіостанцій. Транслюється з неї також і Інтер в аналозі, але хіба то канал?
Це, щось середнє між багном та маленькою водоймою, — це теж Броди. Власне на цьому моя увага до міста закінчилася і я поїхав в Радивилів. Проте не склалося
Сьогодні знаковий день в тому сенсі, що це був день знаків. Дорогою в Радивилів у мене виникла цікавіша ідея. Тож вже в Рівненській області, я зупинив маршрутку в селі з цікавою назвою Опарипси і вирушив назад до Бродів пішки, задумавши розглянути всі адміністративні знаки на шляху. Ну і заодно й згадати про старий кордон, про який кілька слів напишу нижче. А зараз рушаємо від Опарипсів в Броди.
Біля заправки WOG, по Рівненській стороні є ще старі, радянські знаки межі між областями. Проте як кажуть карти Google, а також нові знаки, сама межа проходить близько кілометра далі на південний-захід
Трохи далі від старих знаків з нами прощається Радивилівський район
А ще кількома метрами далі і Рівненська область
З іншої сторони цей знак виглядає так
От ми й підійшли до старого кордону. Сьогодні не всі про це знають, та до 1918 року на цьому місці проходив кордон між Австро-Угорською та Російською імперіями. Туди, в сторону Бродів, починалися землі Австро-Угорщини, а в бік Радивилова — Російської імперії. Фактично кордон в цьому місці проліг ще далекого 1546 року, як кордон між Річчю Посполитою та Великим Князівством Литовським, а вже в 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої, тут виник кордон, який фактично проіснував до 1918 року.
Замість адміністративно-інформаційних знаків в цей час тут була справжні прикордонна застава, яку охороняли австрійські митники з однієї сторони, і російські — з іншої. Броди тоді називали східними торговими воротами Австро-Угорської імперії, оскільки через місто йшов товарообіг між двома імперіями.
Рухаємося далі. На щастя жодних кордонів в цьому місці тепер нема і ми спокійно потрапляємо у Львівську область
Відразу ж нас вітає Бродівський район
Пройшовши ще якихось 6 кілометрів пішки, ми, вірніше я, опиняюсь у Бродах. Самим містом я не гуляв, бо було мало бажання, але можливо розповім щось про нього іншим разом.
