Колись у мене була традиція - по приїзді в нове місто, обов’язково заблукати, та ще й так, що навіть карта, якщо така була в наявності, не відразу могла дати мені відповідь, де я і куди рухатися далі. Тоді на виручку приходило правило "язик до Києва доведе" і місцеві, зазвичай, охоче пояснювали куди йти. Останнім часом таких пригод за собою не спостерігав. Підозрюю, що виною є GPS-навігатор вмонтований в телефон. І хоч в Тернополі мені не доводилося ним користуватися, але по одному маршруту всевидяче супутникове око глобального позиціонування мене таки супроводжувало.

Всім привіт:) Пропоную до Вашої уваги другу, завершальну частину поста, де я ділюсь враженнями та фотографіями з останньої поїздки в місто Тернопіль. Якщо перша частина, опублікована напередодні, стосувалася здебільшого води в тому чи іншому її вигляді, то завершення буде про вулиці і радіо.

Тернопіль

В чужому місті все цікаво і багато чого не так як ми звикли вдома. Наприклад громадський транспорт - та частина інфраструктури, яка покликана забезпечувати мешканцям комфортне пересування по місту. Згоден, про комфортне говорити рідко доводиться, добре, що хоч так возить. В громадському транспорті Тернополя їздити випадала нагода неодноразово - нічого особливого. Хоча... Квитки в тролейбусах тут досі продає кондуктор. Але в цьому плані швидше Львів особливий, де кондукторів на електротранспорті нема, і впродовж всього маршруту біля кабіни водія стоїть черга за квитком. В багатьох інших містах по салону і досі гуляє кондуктор із затиснутими в руці квитками та фірмовим "Хто ще не оплачував?". Перша інстанція контролю у Львові - компостери. Не продірявлений квиток для проїзду не дійсний, за таке штрафують. В тернопільських тролейбусах теж висять компостери, але народ ними не користується. Кондуктор просто надриває квиток при продажі.

Оскільки в житті повинно бути місце для маленьких радощів то серед цих радощів слід обов’язково приділяти трохи уваги якійсь зовсім маленькій потісі, яка викликає особливі емоції. Для мене такою дрібничкою є радіостанції і об’єкти радіомовлення. Саме тому завжди беру з собою в дорогу радіоприймач і по цій же причині я забрався в електротранспорт Тернополя цього разу. Але це було по дорозі назад. Ще перед цим я зійшов з поїзда і не поспішаючи йшов по вулиці Руській до озера. В навушниках тоді грало УХ-Радіо, місцева радіостанція, де звучить тільки українська музика, а ефір наповнений чарівними жіночими голосами ведучих.

Тернопіль

Студія УХ-Радіо знаходиться в будинку по вул. Руська 52, а ефірне мовлення на Тернопіль та область здійснюється на частоті 101,1 FM з передавача за адресою вул. 15 квітня 6.

Тернопіль

Сталося так, що до заводу Оріон на 15-те квітня, я добирався незадовго до відправлення мого поїзда, тож задля економії часу вирішив скористатися послугами таксі. Так настав час дивуватися: в салоні автомобіля в ролі лічильника працював планшет на ОС Android. Пристрій відстежував рух авто по GPS і таким чином вираховував вартість проїзду. Не те щоб я дуже часто їздив на таксі, але такого ще не бачив. Виявилося, що встановити девайс, який десь на половині дороги до заводу обнулився і почав рахувати гроші спочатку, це ідея не водія, а власника фірми-перевізника. За словами таксиста він і сам не радий цій штуці в авто, але вдіяти нічого не може. Нова ера- нові технології, а скільки треба платити за проїзд так і буде таємницею. В результаті зійшлися на сумі 30 гривень, не звертаючи уваги на дисплей планшета. До вокзалу вирішив повернутися тим, що приїде першим. Приїхав тролейбус.

З радіопередавального центру на 15 квітня транслюється не тільки УХ-Радіо, звідти відбувається ретрансляція цілого ряду інших радіостанцій, з якими співпрацює Українська хвиля.

Тернопіль

 

Щогли на даху заводу Оріон

 

Як виявилося УХ-Радіо вже 15-ть років в ефірі.

Тернопіль

Не думаю, що вітання зі сторінок Нотатника долинуть до колективу радіостанції, але всього їм найкращого, успіхів і процвітання у цей нелегкий для радіомовлення час. А ще хотів би, щоб вони зробили онлайн потік 48 Kb/s в AAC+, так на телефоні слухати зручніше)))

Є ще один об’єкт, куди я сходив пішки, майже відразу по приїзду в місто. Дорога туди пролягала вздовж берега озера, затримавшись біля якого на якийсь час я вирушив у Ландшафтний парк Загребелля, до вежі ТФКРРТ (РРС), з метою подивитись і зробити кілька фото для одного хорошого сайту.

На завершення статті хочу опублікувати ще кілька фото. Коментарів буде небагато.

Пам’ятник Королю Данилу

Тернопіль

Дехто з львів’ян називає свій пам’ятник Данилу Галицькому просто Кінь. Цікаво, чи є щось схоже в Тернополі?

 

Ще фото

 

Драматичний театр імені Тараса Шевченка

Тернопіль

 

 

Пам’ятник Соломії Крушельницькій

Тернопіль

 

Креатив тернопільських двірників

Тернопіль

Мені подобається їх філософія. Найбільше те, що принципи змушують саме так чинити коли поруч нема сміттєвих баків. Це я не про Тернопіль.

 

Макет м’яча до Євро 2012 біля школи №6

Тернопіль

Такий був під час чемпіонату у Львові на пл. Ринок. Може мо він і є? А може свій не демонтували...

 

Тернопільський замок

Тернопіль

 

Церква Непорочного зачаття

Тернопіль

Тернопіль

Як мені підказав друг з Тернополя, історична назва храму - Домініканський костел.

 

Поруч з храмом пам’ятник Йосипу Сліпому

Тернопіль

 

Воздвиженська церква

Тернопіль

Тернопіль

 

Корисний знак. Щось схоже є і у Львові.

Тернопіль

 

До речі, про Львів. Пора до дому)

Тернопіль